Прогноз от 30 августа 2016
читать дальше
Ілюзії, що руйнуються, дають можливість зцілитися.
Запона спадає з очей … Світло смолоскипу висвітлює простір навколо.
Все спотворене зникає і залишається те, що є.
Тобі більше нема за чим ховатися. Більше ніхто не допоможе тобі дурити самого себе.
Казка, яку ти створив і в якій шукав порятунок і притулок, раптом виявилася сном. І він розвіюється. Пам’ять стирає його.
Переміна була настільки стрімкою, що ти розгубився — те, ким ти був раптом зникло, а те, що «з’явилося» ти ще не прийняв.
Поки очі звикають до світла (а твоя свідомість — до нової картини світу), у тебе є трохи часу. Використовуй його з розумом.
Позбудься всього, що відбувалося у тебе в житті «за замовчуванням». Залиш лише те, що має сенс тепер.
Це буде неприємно. Бачити, що ти зробив сам з собою. Що ти зробив зі своїм життям. Буде важко прийняти відповідальність за все це. Ще складніше буде пробачити себе. А це необхідно буде зробити. Інакше з цієї печери ти не вийдеш.
Смолоскип осяяння і усвідомлення буде горіти не довго. Ти повинен запам’ятати, що ти побачив. Ти повинен запам’ятати шлях, який він тобі висвітлив. І потім, коли світло почне згасати, а інерція життя і думок знову збере темряву навколо тебе, ти муситимеш виходити по пам’яті. Повинен будеш іти на дотик, орієнтуючись на свої відчуття. Проводячи кінчиками пальців по стінах і згадуючи яким все було, поки горіло світло. Яким було все навколо і яким був ти.
Вибратися можливо.
____________________________________________________
Разрушающиеся иллюзии дают возможность исцелиться.
Пелена спадает с глаз… Свет факела освещает пространство вокруг.
Все искаженное исчезает и остается то, что есть.
Тебе больше не за чем прятаться. Больше никто не поможет тебе обманывать самого себя.
Сказка, которую ты создал и в которой искал спасение и убежище, вдруг оказалась сном. И он меркнет. Память стирает его.
Перемена была настолько стремительной, что ты в растерянности — то, кем ты был вдруг исчезло, а то, что «появилось» ты еще не принял.
Пока глаза привыкают к свету (и твое сознание — к новой картине мира), у тебя есть немного времени. Используй его с толком.
Избавься от всего, что происходило у тебя в жизни «по умолчанию». Оставь лишь то, что имеет смысл теперь.
Это будет неприятно. Видеть, что ты сделал сам с собой. Что ты сделал со своей жизнью. Будет трудно принять ответственность за все это. Еще сложнее будет простить себя. А это необходимо будет сделать. Иначе из этой пещеры ты не выйдешь.
Факел озарения и осознания будет гореть не долго. Ты должен запомнить, что ты увидел. Ты должен запомнить путь, который он тебе осветил. И потом, когда свет начнет меркнуть и инерция жизни и мышления опять сгустит тьму вокруг тебя, ты должен будешь выходить по памяти. Должен будешь идти на ощупь ориентируясь на свои ощущения. Проводя кончиками пальцев по стенам и вспоминая каким все было, пока горел свет. Каким было все вокруг и каким был ты.
Выбраться можно.