07.04.2016 в 12:27
Пишет
forvintri:
Цикл «Слова за чертой» — 07.04.2016читать дальшеУ тебе є твоє життя. Все що його наповнює. Усе що є для тебе дорогоцінним у ньому. Все до чого прагнеш і що робиш. Є життєва мудрість і досвід. Є те, з чим необхідно рахуватися, змиритися, прийняти. І ти завжди пам'ятаєш про Стихію Життя (і іноді майже відчуваєш її наближення), яка змушує тебе змінюватися на догоду собі. Це те Життя, яке більше твоїх бажань, більше твоїх поглядів щодо нього… І вже точно більше того, наскільки ти вважаєш його вірним та правомірним. Воно просто з’являється. Оточує тебе і тобі не залишається нічого окрім як переробити себе під нього.
І ось, перебуваючи «між трьох вогнів» — тим, що ти створюєш для себе, тим, що необхідно приймати при цьому і тими змінами, що ти повинен робити в собі — ти повинен бути… гармонізатором. Серфером та дипломатом в одній особі.
Рівновага, яка від тебе вимагається не має практично нічого спільного з відпочинком і спокоєм. Це скоріше зібраність і володіння собою. Які в кінцевому рахунку, колись потім звільнять тобі місце для спокою та релаксації. Хвилин на п’ять. А потім наступне па, наступна хвиля, порив вітру.
І з часом ти навчишся радіти перебуваючи в цьому Механізмі Життя. Це може стати для тебе природним і практично анітрохи не обтяжуючим. Якщо ти будеш уважний і зібраний, якщо зможеш вчитися у того, що з тобою відбувається. Впізнавати усі обличчя Життя, враховувати закономірності.
Зможеш знаходити щось для себе між власним Я, соціальним Ми і Вони, і «всесвітнім» і природним Воно. Зможеш дізнатися і знайти частинку себе в кожному з цих елементів і разом з цим станеш ближче до кожного, збагативши свій всесвіт.
Це можливо.
А нині, бери все для здоров’я своєї душі в кожній миті спокою, коли хвиля досягає своєї найвищої точки. І потроху вчися. Адже незабаром рух продовжиться.
____________________________________
У тебя есть твоя жизнь. Все что ее наполняет. Все чем ты дорожишь. Все к чему стремишься и что делаешь. Есть житейская мудрость и опыт. Есть то, с чем необходимо считаться, смириться, принять. И ты всегда помнишь о Стихии Жизни (и иногда почти чувствуешь ее приближение), которая заставляет тебя изменяться в угоду себе. Это та Жизнь, которая больше твоих желаний, больше твоих на нее взглядов… И уж точно больше того, насколько ты считаешь ее правильной и легитимной. Она просто является. Окружает тебя и тебе не остается ничего кроме как переделать себя под нее.
И вот, находясь «между трех огней» — тем, что ты создаешь для себя, тем, что необходимо принимать при этом и теми переменами, что ты должен производить в себе — ты должен быть… гармонизатором. Серфером и дипломатом в одном лице.
Равновесие, которое от тебя требуется не имеет практически ничего общего с отдыхом и покоем. Это скорее собранность и владение собой. Которые в конечном счете, когда-то потом освободят тебе место для умиротворения и релаксации. Минут на пять. А затем следующее па, следующая волна, порыв ветра.
И со временем ты научишься радоваться находясь в этом Механизме Жизни. Это может стать для тебя естественным и практически нисколько не утруждающим. Если ты будешь внимателен и собран, если сможешь учиться у того, что с тобой происходит. Узнавать все лики Жизни, учитывать закономерности.
Сможешь находить нечто для себя между собственным Я, социальным Мы и Они, и «вселенским» и природным Оно. Сможешь узнать и обрести частицу себя в каждом из этих элементов и вместе с этим станешь ближе к каждому, обогатив свою вселенную.
Это возможно.
Сейчас же, бери все для здоровья своей души в каждом миге покоя, когда волна достигает своего пика. И понемногу учись. Ведь вскоре движение продолжится.
URL записи
@темы:
#reblog,
#divination,
#eso