— было актуально, тащу на память —
02.04.2016 в 11:28
Пишет forvintri:читать дальше
Цикл «Слова за чертой» — 02.04.2016
Страх починати щось нове в своєму житті це одне, а страх, коли нове починає ставати твоїм життям без твоєї участі в цьому процесі — це інше. У перші моменти це нагадує жах. Через те, що все, що відбувається тобою не зрозуміле, не розглянуте в деталях… Ти навіть іноді не можеш зрозуміти ЩО власне діється! Через це тобі здається, що «цей жах» трапляється з тобою просто так, заради сміху, злого жарту життя. Ти не бачиш тих «бонусів», які можеш отримати, коли трансформація завершиться. Ти не розумієш навіщо це все тобі і в тобі.
Звичне життя, яке ти так добре знаєш, віддаляється, руйнується. І навколо це «пекло», що вселяє тваринний страх. І незрозуміло, що буде завтра.
Але всі ці «жахіття», які ти зараз можеш собі уявити, це лише… страх. Сильний, всеосяжний, що паралізує. Через який ти не можеш не тільки аналізувати і планувати, ти просто думати найчастіше нездатний.
І це пройде.
Чим сильніше переживання, тим швидше воно проходить, перетворюється у щось наступне. І коли твоє тіло і розум звільняться від лещат жаху, зроби зусилля аби позбутися інерції. Не дозволяй розуму затягнути цю нескінченну пісню «Воно повториться… Ти тепер ні в чому не можеш бути впевнений… Все зруйнується знову…».
Озирнись, і починай діяти.
Там де є страх, є і сила.
Не порівнюй то, що тепер оточує тебе з тим, що було. Воно завершилося, пішло, його більше не буде. Поглянь навколо, прийми все як даність і скажи — ЩО ти бачиш? Що тепер у тебе є? І що може бути?
Страх буде повертатися. Не раз. Це не погроза, це реальність. І ти повинен її прийняти, щоб не ставати його рабом. Зроби страх своїм помічником, своїм розвідником, своїм захисником. Використовуй його, щоб ніхто не зміг використовувати тебе.
Коли тебе відвідує страх ти не обов’язково залишився один. Не завжди тобі нема в кого попросити допомоги або ради. Зроби глибокий вдих та озирнися.
І якщо ти дійсно залишився один на один з тим, що вселяє жах, ти завжди можеш знайти приклад, який можна наслідувати (це теж варіант). Згадай, як герої книг та фільмів у важкій ситуації задаються питанням: «А як би вчинив…? Що б зробив він?»
Страх — лише почуття.
Страх начинать нечто новое в своей жизни это одно, а страх, когда новое начинает становиться твоей жизнью без твоего участия в этом процессе — это другое. В первые моменты это напоминает ужас. Из-за того, что все происходящее тобой не понято, не рассмотрено в деталях… Ты даже иногда не можешь понять ЧТО собственно творится! Из-за этого тебе кажется, что «этот ужас» случается с тобой просто так, ради смеха, злой шутки жизни. Ты не видишь тех «бонусов», которые можешь получить, когда трансформация завершится. Ты не понимаешь зачем это все тебе и в тебе.
Привычная жизнь, которую ты так хорошо знаешь, отдаляется, рушится. И вокруг этот «ад», внушающий животный страх. И непонятно, что будет завтра.
Но все эти «ужасы», которые ты сейчас можешь себе придумать, это лишь… страх. Сильный, всеобъемлющий, парализующий. Из-за которого ты не можешь не только анализировать и планировать, ты просто думать зачастую неспособен.
И это пройдет.
Чем сильнее переживание, тем быстрее оно проходит, превращается во что-то следующее. И когда, твое тело и разум освободятся от клещей ужаса, постарайся избавиться от инерции. Не позволяй уму затянуть эту бесконечную волынку «Оно повторится… Ты теперь ни в чем не можешь быть уверен… Все разрушится вновь…».
Осмотрись, и действуй.
Там где есть страх, есть и сила.
Не сравнивай то, что теперь окружает тебя с тем, что было. Оно завершилось, ушло, его больше не будет. Посмотри вокруг, прими все как данность и скажи — ЧТО ты видишь? Что теперь у тебя есть? И что может быть?
Страх будет возвращаться. Не раз. Это не угроза, это реальность. И ты должен ее принять, чтобы не становиться его рабом. Сделай страх своим помощником, своим разведчиком, своим защитником. Используй его, чтобы никто не смог использовать тебя.
Когда тебя навещает страх ты не обязательно остался один. Не всегда тебе не у кого попросить помощи или совета. Сделай глубокий вдох осмотрись.
И если ты действительно остался один на один с тем, что вселяет ужас, ты всегда можешь найти пример, которому можно последовать (это тоже выход). Вспомни, как герои книг и фильмов в трудной ситуации спрашивают себя: «А как бы поступил…? Что бы сделал он?»
Страх — лишь чувство.
URL записиСтрах починати щось нове в своєму житті це одне, а страх, коли нове починає ставати твоїм життям без твоєї участі в цьому процесі — це інше. У перші моменти це нагадує жах. Через те, що все, що відбувається тобою не зрозуміле, не розглянуте в деталях… Ти навіть іноді не можеш зрозуміти ЩО власне діється! Через це тобі здається, що «цей жах» трапляється з тобою просто так, заради сміху, злого жарту життя. Ти не бачиш тих «бонусів», які можеш отримати, коли трансформація завершиться. Ти не розумієш навіщо це все тобі і в тобі.
Звичне життя, яке ти так добре знаєш, віддаляється, руйнується. І навколо це «пекло», що вселяє тваринний страх. І незрозуміло, що буде завтра.
Але всі ці «жахіття», які ти зараз можеш собі уявити, це лише… страх. Сильний, всеосяжний, що паралізує. Через який ти не можеш не тільки аналізувати і планувати, ти просто думати найчастіше нездатний.
І це пройде.
Чим сильніше переживання, тим швидше воно проходить, перетворюється у щось наступне. І коли твоє тіло і розум звільняться від лещат жаху, зроби зусилля аби позбутися інерції. Не дозволяй розуму затягнути цю нескінченну пісню «Воно повториться… Ти тепер ні в чому не можеш бути впевнений… Все зруйнується знову…».
Озирнись, і починай діяти.
Там де є страх, є і сила.
«Якщо рухаєшся в тому напрямку, в якому росте твій страх, значить, ти на правильному шляху» (с) Мілорад Павич
Не порівнюй то, що тепер оточує тебе з тим, що було. Воно завершилося, пішло, його більше не буде. Поглянь навколо, прийми все як даність і скажи — ЩО ти бачиш? Що тепер у тебе є? І що може бути?
Зруйновано не життя, зруйновано рутину.
Страх буде повертатися. Не раз. Це не погроза, це реальність. І ти повинен її прийняти, щоб не ставати його рабом. Зроби страх своїм помічником, своїм розвідником, своїм захисником. Використовуй його, щоб ніхто не зміг використовувати тебе.
Коли тебе відвідує страх ти не обов’язково залишився один. Не завжди тобі нема в кого попросити допомоги або ради. Зроби глибокий вдих та озирнися.
І якщо ти дійсно залишився один на один з тим, що вселяє жах, ти завжди можеш знайти приклад, який можна наслідувати (це теж варіант). Згадай, як герої книг та фільмів у важкій ситуації задаються питанням: «А як би вчинив…? Що б зробив він?»
Страх — лише почуття.
Ти можеш йти далі.
_________________________________________
Страх начинать нечто новое в своей жизни это одно, а страх, когда новое начинает становиться твоей жизнью без твоего участия в этом процессе — это другое. В первые моменты это напоминает ужас. Из-за того, что все происходящее тобой не понято, не рассмотрено в деталях… Ты даже иногда не можешь понять ЧТО собственно творится! Из-за этого тебе кажется, что «этот ужас» случается с тобой просто так, ради смеха, злой шутки жизни. Ты не видишь тех «бонусов», которые можешь получить, когда трансформация завершится. Ты не понимаешь зачем это все тебе и в тебе.
Привычная жизнь, которую ты так хорошо знаешь, отдаляется, рушится. И вокруг этот «ад», внушающий животный страх. И непонятно, что будет завтра.
Но все эти «ужасы», которые ты сейчас можешь себе придумать, это лишь… страх. Сильный, всеобъемлющий, парализующий. Из-за которого ты не можешь не только анализировать и планировать, ты просто думать зачастую неспособен.
И это пройдет.
Чем сильнее переживание, тем быстрее оно проходит, превращается во что-то следующее. И когда, твое тело и разум освободятся от клещей ужаса, постарайся избавиться от инерции. Не позволяй уму затянуть эту бесконечную волынку «Оно повторится… Ты теперь ни в чем не можешь быть уверен… Все разрушится вновь…».
Осмотрись, и действуй.
Там где есть страх, есть и сила.
«Если движешься в том направлении, в котором растет твой страх, значит, ты на правильном пути» (с) Милорад Павич
Не сравнивай то, что теперь окружает тебя с тем, что было. Оно завершилось, ушло, его больше не будет. Посмотри вокруг, прими все как данность и скажи — ЧТО ты видишь? Что теперь у тебя есть? И что может быть?
Разрушилась не жизнь, разрушилась рутина.
Страх будет возвращаться. Не раз. Это не угроза, это реальность. И ты должен ее принять, чтобы не становиться его рабом. Сделай страх своим помощником, своим разведчиком, своим защитником. Используй его, чтобы никто не смог использовать тебя.
Когда тебя навещает страх ты не обязательно остался один. Не всегда тебе не у кого попросить помощи или совета. Сделай глубокий вдох осмотрись.
И если ты действительно остался один на один с тем, что вселяет ужас, ты всегда можешь найти пример, которому можно последовать (это тоже выход). Вспомни, как герои книг и фильмов в трудной ситуации спрашивают себя: «А как бы поступил…? Что бы сделал он?»
Страх — лишь чувство.
Ты можешь идти дальше.